Битва за Харків

П.Дикань,

Дзеркало тижня (01.-07.04.06),

01.04.06

"Протестанти" зажадали перерахувати голоси виборців на всіх дільницях, а також оголосити вибори до обласної, міської та районної рад недійсними.

Влада в Харкові змінилася. "Біло-голубе" переважно місто досягло, скажемо так, відповідності зі своїм головою — колишній мер до осені минулого року був членом НДП, що, втім, мало хто з харків`ян пам`ятав, а потім увійшов у Народний союз "Наша Україна". Ось це жителі Харкова вже запам`ятали чітко, а чимало й пригадали йому 26 березня, попри те, що діючий харківський голова виступив самовисуванцем.

Зазначу: за посаду міського голови в Харкові боролися двадцять вісім учасників. Тринадцять ішли від партій, п`ятнадцять — самовисуванцями. Але основна боротьба розгорнулася між двома кандидатами: мером, котрий закінчує чотирирічну каденцію, Володимиром Шумілкіним і народним депутатом, членом Партії регіонів Михайлом Добкіним. Та хоч як намагалися інші претенденти на мерське крісло привертати увагу харків`ян до своїх персон, їхні зусилля виявилися марними. На момент підписання номера офіційні результати ще не були оприлюднені. Проте, за даними екзит-полу, проведеного компанією New Image Marketing group (було опитано п`ять тисяч харків`ян), на третьому місці виявився кандидат на ім`я "проти всіх" із результатом 8%. Це на 22,5% менше, ніж у Шумілкіна, котрий посів друге місце. Переможець Добкін отримував, і знов-таки за даними екзит-полу, трішки більше 45% голосів.

Володимира Шумілкіна не врятувало його самовисування, яке мало, певне, відвернути увагу від партійної НСНУшної приналежності мера. А "регіонали" скористалися дещо розпливчастим партійним статусом міського голови за повною програмою, практично в усіх своїх виступах вимагаючи від Шумілкіна внести ясність — помаранчевий він чи якийсь інший. У мінус меру, котрий програв, пішло багато чого: погані дороги, неясності з розподілом земельного фонду та, передусім, підвищення тарифів на комунальні послуги восени минулого року. Проте, на думку аналітиків, основною пасткою для Шумілкіна стало навіть не збільшення квартплати, а вступ до "Нашої України": якби не офіційне приєднання діючого міського голови до "помаранчевих", "регіонали", швидше за все, не висунули б свого кандидата на мерську посаду.

У новій міській раді в "біло-голубих" найсприятливіший для них розклад. Із 100 депутатів у них більшість — місцевими законодавцями стають, за попередніми даними, 54 члени Партії регіонів. Це, за великим рахунком, дає можливість не шукати жодних коаліцій. Якщо ж сюди додати вісім депутатів від блоку Наталії Вітренко "Народна опозиція" та п`ять комуністів, котрі (вважають представники переможеної сторони) будуть разом із "регіоналами" — перспективи для переможців відкриваються найрайдужніші. Невідомо, яку позицію займе партія "Віче" з чотирма депутатами міськради. Деякі аналітики не виключають: вони також цілком можуть приєднатися до Партії регіонів. Самі "вічники" наразі не розкривають свої наміри, мовляв, ще зарано що-небудь говорити, там буде видно. Перший номер від партії "Віче" до облради Євген Мураєв сказав буквально таке: "Останній рік показав, як усі швидко змінюють кольори й переконання. Ми прийдемо та працюватимемо".

Якщо 2/3 у новій міськраді буде за "біло-голубими", над міським головою з протилежного табору висітиме дамоклів меч недовіри з боку депутатського корпусу. Можливо, це одна з причин, через яку Володимир Шумілкін не оскаржує результати виборів. А от новий мер Михайло Добкін уже заявив: "регіонали" готові запросити в коаліцію всіх, незалежно від кількості набраних відсотків. Більше того, навіть партіям, які підуть в опозицію, Добкін має намір запропонувати керівні посади в комісіях майбутнього міськвиконкому, аби "всі сили, які бажають бачити харків`яни, були подані в місцевих органах влади". Ідеться про Блок Юлії Тимошенко, що зайняв друге місце на міських виборах і представляє 15 чоловік, блок Володимира Шумілкіна "За Харків" (сюди ввійшли безпартійні чиновники, депутати міськради та просто прибічники Шумілкіна) — у нього вісім голосів, шість "нашоукраїнців" і, можливо, чотирьох представників "Віче", коли вони все-таки вирішать бути в опозиції.

Одне з головних питань, яке постане перед новою міською владою, — звідки вона братиме гроші на реформування житлово-комунального господарства та на елементарний ремонт чи заміну того, що не працює, тече тощо? Адже Михайло Добкін ще до закінчення виборів оголосив: його першим кроком буде скасування підвищення тарифів на послуги ЖКГ. Після поздоровлення з перемогою від переможеного мера Добкін підтвердив цю обіцянку. Також місцеві "регіонали" заявляли про те, що збираються зробити зрозумілими й відкритими принципи виділення земельних ділянок, що в багатьох викликає певні сумніви, зважаючи на присутність у лавах харківських "біло-голубих" представників різноманітних бізнес-структур. Не виключають нові опозиціонери і спроб можливого переділу власності. На думку аналітиків та й пересічних городян, котрі не є прибічниками Партії регіонів, врятувати харків`ян від рішень, які суперечать інтересам міста, може тотальний контроль із боку опозиції.

Розклад сил у Харківській області менш зрозумілий. Туди пройшли ті самі сили, що й у міськраду, за винятком блоку Шумілкіна. Крім того, на відміну від міста, в області виявилися два нові гравці: партія "Відродження" та блок Гошовського "За Союз" — місцева організація блоку партій "За Союз", один із лідерів якого — народний депутат України Володимир Гошовський. За попередніми даними, у них відповідно передостаннє й останнє місця серед восьми партій і блоків, що пройшли до обласної ради. На момент написання цього матеріалу облвиборчком полічив 96,55% бюлетенів, явний фаворит — Партія регіонів, за яку проголосували 42,13% виборців області. Друге місце з помітним відставанням займає БЮТ (10,61%), майже вдвічі менше голосів у НСНУ (5,89%), далі йдуть комуністи з 5,25% голосів, Блок Вітренко (4,76%), "Віче" (3,71%), "Відродження", яку створював покійний Кірпа, а нині очолює гендиректор "Укрзалізниці" Василь Гладких (3,53 %) і Блок Гошовського (3,03). Примітно, що ані в місто, ані в область не пройшли соціалісти.

Ясна річ, у обласній раді величезної переваги в "регіоналів" не буде, тому їм доведеться створювати коаліцію. Можливими союзниками Партії регіонів в облраді будуть, передусім, вітренківці й комуністи. Про створення "антипомаранчевої" коаліції при проходженні в будь-які органи влади заявляв і Володимир Гошовський. "Віче" й "Відродження" діятимуть, швидше за все, залежно від ситуації. Попри конфлікт "Відродження" й Партії регіонів як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні, не варто забувати: партія залізничників усе-таки прагне бути з владою, тому суперечки можуть бути забуті на користь співробітництва з переможцями. І знов-таки, якщо "регіонали" і в області одержують більшість у 2/3, вони відразу оголосять вотум недовіри нинішньому губернатору Арсену Авакову, котрий є членом НСНУ.

Утім, усі наведені викладки можуть зруйнуватися залежно від створення (чи нестворення) коаліцій у парламенті — про це відкрито говорять представники "помаранчевого" табору.

Що стосується власне організації проведення місцевих виборів, оцінка учасників у цілому збігається з картиною по країні: вибори пройшли чесно, відкрито й демократично, але є певні порушення. Представники шести політичних сил — це місцеві організації партій "Віче", Народного союзу "Наша Україна", пенсіонерів України, зелених, Народного блоку Литвина й "Пори" — заявили про фальсифікацію виборів. Аргументи такі: не були надруковані списки кандидатів від блоку Литвина, котрі йдуть, принаймні в одну з райрад; люди голосували часто не в кабінках; засідання окремих дільничних комісій проводилося з перервами, що заборонено; крім того, нібито були помічені махінації з протоколами. "Протестанти" зажадали перерахувати голоси виборців на всіх дільницях, а також оголосити вибори до обласної, міської та районної рад недійсними. Утім, місцеві аналітики зазначають, що перерахунок голосів на ситуацію в Харкові й області істотно не вплине.